інтернований

-а, -е.

Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до інтернувати. || інтерно́вано, безос. присудк. сл. || у знач. ім. інтерно́ваний, -ного, ч. Про людину, що була затримана в якійсь країні до закінчення війни й перебуває в умовах обмеженої свободи.